Merge pull request #28 from soul-wish/master

Fix some errors and typos 📝

chapters/01-Strings-and-Methods.md

@@ -55,7 +55,7 @@ puts("Привіт, #{name}")
 
 > **Зауважте:** Ruby чутлива до регістру. Тобто змінна `myvar` і `myVar` – дві різні змінні. Змінні, такі як `name`  у нашому прикладі – повинні починатися з малої літери.
 
-Між іншим, дужки після `gets()` не обов’язкові, як і дужки, що охоплюють рядки після `print` та `puts`: код запуститься так само, якщо ви видалите дужки. Вони допомагають уникати двозначності в коді і, в деяких випадках, інтерпритатор попередить вас, якщо ви їх пропустите. Деякі Ruby–розробники полюбляють пропускати дужки щоразу, коли це можливо — я не поділяю їхньої думки. Тому в цій книзі ви будете бачити приклади коду саме з дужками.
+Між іншим, дужки після `gets()` не обов’язкові, як і дужки, що охоплюють рядки після `print` та `puts`: код запуститься так само, якщо ви видалите дужки. Вони допомагають уникати двозначності в коді і, в деяких випадках, інтерпретатор попередить вас, якщо ви їх пропустите. Деякі Ruby–розробники полюбляють пропускати дужки щоразу, коли це можливо — я не поділяю їхньої думки. Тому в цій книзі ви будете бачити приклади коду саме з дужками.
 
 ## Рядки та інтерполяція
 
@@ -175,7 +175,7 @@ puts "Tax on $#{subtotal} is $#{tax}, so grand total is $#{subtotal+tax}"
 
 ## Перевірка умови: `if ... then`
 
-Проблема з простим обчислювачем податку, код якого наведено вище, у тому, що він може приймати від’ємні проміжні суми та видавати від’ємне значення податку — ситуація, яка наврядчи буде вигідна для уряду! Тому мені потрібно перевіряти наявність мінуса у чисел, і, якщо він присутній, встановлювати їм нульове значення. Ось оновлена версія мого коду:
+Проблема з простим обчислювачем податку, код якого наведено вище, у тому, що він може приймати від’ємні проміжні суми та видавати від’ємне значення податку — ситуація, яка навряд чи буде вигідна для уряду! Тому мені потрібно перевіряти наявність мінуса у чисел, і, якщо він присутній, встановлювати їм нульове значення. Ось оновлена версія мого коду:
 
 [**`tax_calculator.rb`**](../example/1/tax_calculator.rb):
 

chapters/03-Class-Hierarchies.md

@@ -8,7 +8,7 @@
 
 > **Ієрархія класів: предки та нащадки.** У цій книзі ми часто говоримо про _нащадків_ класів, які _наслідують_ функціональність від своїх класів–_предків_. Ці поняття навмисне наштовхують на своєрідні сімейні зв’язки між _спорідненими_ класами. В Ruby кожен клас має лише одного батька. Однак, класи  можуть бути спадкоємцями великих та багатих сімейних родів з багатьма поколіннями дідів, прадідів і так далі…
 
-Поведінка `Things` загалом може бути описана у самому ж класі `Thing`. Клас `Treasure` автоматично _унаслідує_ всі можливості класу `Thing`, тому нам не потрібно перезаписувати все заново. Він же зможе згодом розшириити свої можливості, які стосуються лише `Treasures`.
+Поведінка `Things` загалом може бути описана у самому ж класі `Thing`. Клас `Treasure` автоматично _унаслідує_ всі можливості класу `Thing`, тому нам не потрібно перезаписувати все заново. Він же зможе згодом розширити свої можливості, які стосуються лише `Treasures`.
 
 У якості узагальненого правила, при створенні класової ієрархії, класи з найбільш узагальненою поведінкою є вище у ієрархії, ніж класи з більш специфічною поведінкою. Таким чином, клас `Thing`, який має лише ім’я (`name`) та опис (`description`), мав би бути предком класу `Treasure`, який має ім’я (`name`), опис (`description`), а ще, додатково, значення (`value`); клас `Thing` також може бути предком для іншого спеціалізованого класу, як от `Room`, який має ім’я (`name`), опис (`description`), а також може існувати (`exits`) — і так далі…
 
@@ -58,7 +58,7 @@ def initialize(aName, aDescription, aValue)
 super(aName, aDescription)
 ```
 
-При використанні всередині методу, ключове слово `super` викликає метод з таким самим іменем у _батькіського (супер–)_ класу.
+При використанні всередині методу, ключове слово `super` викликає метод з таким самим іменем у _батьківського (супер–)_ класу.
 
 Поточний метод у класі `Treasure` викликає `initialize`, тому коли код всередині цього методу передає ці два аргументи (`aName`, `aDescription`) до `super`, це насправді передає їх до методу `initialize` батьківського класу `Thing`.
 

chapters/05-Arrays.md

@@ -18,7 +18,7 @@
 > a1 = [1, 'two', 3.0, array_length(a0)]
 > ```
 >
-> Перший елемент масиву має індекс `0` — це означає, що кінцевий елемент має індекс, який дорівнює загальній кількості елементів в масиві мінус `1`. За зразком масива `a1`, що показаний вище, ось як отримати значення першого і останнього елементу:
+> Перший елемент масиву має індекс `0` — це означає, що кінцевий елемент має індекс, який дорівнює загальній кількості елементів в масиві мінус `1`. За зразком масиву `a1`, що показаний вище, ось як отримати значення першого і останнього елементу:
 >
 > ```ruby
 > a1[0] # поверне 1ий елемент (з індексом 0)

chapters/06-Hashes.md

@@ -20,7 +20,7 @@ hash1.rb
 
 Обидва приклади створюють порожній хеш. Об’єкт `Hash` завжди має значення за замовчуванням – значення, яке буде повертатись тоді, коли не знайдеться відповідне значення для певного індексу. У цих прикладах, `h2` ініціалізований зі значенням за замовчуванням: `"Some kind of ring"`; `h1` ініціалізується без такого значення, тому його значенням за замовчуванням буде `nil`.
 
-Моючи створений `Hash`–об’єкт, ви можете додавати у нього елементи, використовуючи синтаксис схожий на масиви: вказуючи індекс між квадратними дужками та використовуючи `=` для присвоєння значення.
+Маючи створений `Hash`–об’єкт, ви можете додавати у нього елементи, використовуючи синтаксис схожий на масиви: вказуючи індекс між квадратними дужками та використовуючи `=` для присвоєння значення.
 
 Очевидна відмінність тут у тому, що для масивів індексом (_ключем_) має бути ціле число; для хешу це може бути будь-який унікальний елемент даних:
 
@@ -73,7 +73,7 @@ h1 = {
 
 ## Індексування в хеші
 
-Щоб звернутись до значення в хеші, вкажіть ключ між двома квадтратними дужками:
+Щоб звернутись до значення в хеші, вкажіть ключ між двома квадратними дужками:
 
 ```ruby
 puts(h1['room2']) #=> "Тронний зал"
@@ -131,7 +131,7 @@ c = a + b #=> c=[1, 2, 3, 4, 5, 6] a=[1, 2, 3]
 a << b    #=> a=[1, 2, 3, [4, 5, 6]]
 ```
 
-При додаванні через `<<`, перший масив (_приймач_ або _receiver_) модифікується, тоді як `+` повертає новий масив, а масив–приймач залишає незміненим. Якщо після додавання в кінець масиву через `<<` ви вирішите, що ви хочете додати елементи масиву, замість того, щоб _вкладати_ цілий масив масив–приймач, ви можете зробити це з допомогою методу `flatten`:
+При додаванні через `<<`, перший масив (_приймач_ або _receiver_) модифікується, тоді як `+` повертає новий масив, а масив–приймач залишає незмінним. Якщо після додавання в кінець масиву через `<<` ви вирішите, що ви хочете додати елементи масиву, замість того, щоб _вкладати_ цілий масив масив–приймач, ви можете зробити це з допомогою методу `flatten`:
 
 ```ruby
 a=[1, 2, 3, [4, 5, 6]]

chapters/08-Conditional-Statements.md

@@ -22,7 +22,7 @@ end
 
 [**`if_else.rb`**](https://github.com/LambdaBooks/thelittlebookofruby/blob/master/examples/8/if_else.rb):
 
-Проста перевірка `if` має лише два можливих результати. Код або виконається, або ні, в залежності від істиності або хибності перевірки.
+Проста перевірка `if` має лише два можливих результати. Код або виконається, або ні, в залежності від істинності або хибності перевірки.
 
 Часто вам потрібно мати більше, ніж два можливих результати. Давайте припустимо, наприклад, що програма повинна виконуватись одним способом, якщо день тижня будній та іншим — якщо вихідним. Ви можете перевірити це, додавши секцію `else` після секції `if`, ось так:
 
@@ -275,7 +275,7 @@ when 1, 'Monday', 'Mon' : puts("Так, '#{i}' це понеділок")
 
 [**`case2.rb`**](https://github.com/LambdaBooks/thelittlebookofruby/blob/master/examples/8/case2.rb):
 
-Ось розгорнутіший приклад, який ілюструє синтаксичні елементи, про які йшлось раніше:
+Ось більш розгорнутий приклад, який ілюструє синтаксичні елементи, про які йшлось раніше:
 
 ```ruby
 case(i)

chapters/09-Modules-and-Mixins.md

@@ -4,7 +4,7 @@
 
 Як згадано у попередніх главах, кожен клас у Ruby має одного найближчого _батька_, хоча кожен батько може мати багато _дітей_.
 
-Обмежуючи ієрархію класів однією лінією наслідування, Ruby уникає дакількох проблем, які можуть виникати у таких мовах програмування (як от C++), які  which дозволяють множинне успадкування.
+Обмежуючи ієрархію класів однією лінією наслідування, Ruby уникає декількох проблем, які можуть виникати у таких мовах програмування (як от C++), які  which дозволяють множинне успадкування.
 
 Коли клас має так багато батьків, як і дітей та їхніх батьків, а діти мають багато інших батьків та дітей, ви ризикуєте потрапити в заплутану мережу (чи може навіть _павутинну_?) замість того, щоб мати чітку, добре організовану ієрархію, яка вам і потрібна.
 
@@ -142,7 +142,7 @@ puts(ob.greet)
 
 [**`modules4.rb`**](https://github.com/LambdaBooks/thelittlebookofruby/blob/master/examples/9/modules4.rb):
 
-З іншого боку, ви можете бути більш зацікавленні у використанні модулів в якості альтернативи множинному успадкуванню. Повертаючись до прикладу, про який я згадував на початку цієї глави, давайте припустимо, що клас `Sword`, який має тип, як `Weapon`, так і `Treasure`. Можливо, `Sword` є нащадком класу` Weapon` (тому успадковує такі методи як `deadliness` (смертоносність) та `power` (сила)), проте він також повинен мати методи з `Treasure` (такі, як `value` (значення) та `insurance_cost` (вартість страхування)). Якщо ви визначете ці методи всередині модуля `Treasure`, замість класу `Treasure`, клас `Sword` міг би включати модуль `Treasure` для того, щоб додати (_змішати_) методи `Treasure` та власні методи класу `Sword`.
+З іншого боку, ви можете бути більш зацікавленні у використанні модулів в якості альтернативи множинному успадкуванню. Повертаючись до прикладу, про який я згадував на початку цієї глави, давайте припустимо, що клас `Sword`, який має тип, як `Weapon`, так і `Treasure`. Можливо, `Sword` є нащадком класу` Weapon` (тому успадковує такі методи як `deadliness` (смертоносність) та `power` (сила)), проте він також повинен мати методи з `Treasure` (такі, як `value` (значення) та `insurance_cost` (вартість страхування)). Якщо ви визначите ці методи всередині модуля `Treasure`, замість класу `Treasure`, клас `Sword` міг би включати модуль `Treasure` для того, щоб додати (_змішати_) методи `Treasure` та власні методи класу `Sword`.
 
 [**`mod_vars.rb`**](https://github.com/LambdaBooks/thelittlebookofruby/blob/master/examples/9/mod_vars.rb):